На обкладинках українських видань ім'я «Константін Лів» виглядає як ім'я однієї людини, хоча насправді під ним ховаються дві: сестри Лінн і Валері Константін, які живуть за три штати одна від одної — Лінн у Мілфорді, Коннектикут, Валері в Аннаполісі, Меріленд, — і пишуть свої романи, обмінюючись розділами через FaceTime і електронну пошту. Псевдонім «Лів» вони склали не з примхи, а з практичних міркувань видавничого маркетингу: одне ім'я на обкладинці легше запам'ятати й просувати, ніж подвійне прізвище співавторок, а сама формула «Liv Constantine» звучить як ім'я однієї впізнаваної письменниці психологічних трилерів, якою вона для мільйонів читачів по світу фактично і стала.
Дебютний роман під цим іменем, «Остання місис Перріш» (2017), зробив те, що рідко вдається навіть досвідченим одноосібним авторам: потрапив у вибір книжкового клубу Різ Візерспун Hello Sunshine, розійшовся накладом понад півтора мільйона примірників і отримав порівняння з «Талановитим містером Ріплі» Патриції Гайсміт від оглядача The Skimm. Відтоді сестри розширили світ до серії про подружжя Перріш і кількох самостійних трилерів, а їхні книги переклали двадцятьма дев'ятьма мовами в тридцяти чотирьох країнах; за станом на середину 2020-х років сумарний наклад перевищив два мільйони примірників, і принаймні два романи — «Остання місис Перріш» і «Наступна місис Перріш» — перебувають у розробці як екранізації.
Кар'єра до псевдоніма
Лінн і Валері Константін народилися з різницею у чотирнадцять років — між ними ще двоє братів, — і, за законами такої різниці у віці, могли б і не стати близькими, але зблизилися, коли Лінн було тринадцять, і залишаються нерозлучними донині. Родина була грецько-американською: за словами самих сестер, здатність вигадувати похмурі, драматичні сюжетні лінії вони успадкували від годин, проведених за слуханням історій, які розповідала їхня грецька бабуся, а мати щотижня водила дітей до бібліотеки, де вся родина читала одну й ту саму книжку, щоб потім разом її обговорювати. Валері здобула ступінь з англійської літератури в Університеті Меріленду summa cum laude, а на початку кар'єри працювала асистенткою у Виконавчому управлінні планування президентських поїздок Білого дому, де організовувала президентські візити й побувала більш як у сорока країнах світу. Лінн натомість здобула магістерський ступінь у Університеті Джонса Гопкінса і роками працювала в традиційному та корпоративному маркетингу.
Письменницьке партнерство сестер почалося не з трилера про Перрішів, а майже за двадцять років до нього — з роману «Circle Dance», їхньої спільної спроби заповнити прогалину в родинній бібліотеці: дитинство обидві провели серед книжок про італо-американські та ірландо-американські родини, але жодної про грецько-американську, тож вирішили написати таку самі. Працювали по вихідних, обмінюючись розділами щотижня — перша половина книжки забрала рік, — а потім обидві взяли тижневу відпустку й дописували щодня з дев'ятої ранку до третьої ночі, поки не завершили чернетку. Рукопис надіслали Оскароносній акторці грецького походження Олімпії Дукакіс, яка книжку високо оцінила й дала їй схвальний відгук; сестри й досі жартують, що хотіли б, аби саме вона зіграла бабусю, якщо колись з'явиться екранізація.
Захопившись письмом, кожна взялася за сольний проєкт: Лінн писала свій перший роман «The Veritas Deception» (видавництво Sailor Dance Publishing, 2016) майже десять років — під час довгих поїздок на роботу вона розмірковувала про те, наскільки люди піддаються маніпуляціям маркетингових кампаній, і зрештою побудувала сюжет навколо змови, що об'єднує різні рекламні кампанії заради злочинного задуму. Саме досвід цієї самостійної книжки, а не «Circle Dance», підготував авторський голос, яким сестри згодом заговорили в образі Константіна Ліва: холодний, спостережливий погляд на те, як обчислена маніпуляція ховається за бездоганною зовнішньою впевненістю — прийом, що за рік перетвориться на психологічний портрет Ембер Паттерсон.
Книги українською
Остання місис Перріш
Назва: Остання місис Перріш
Автор: Константін Лів
Видавництво: Vivat
Рік виходу оригіналу: 2017
Жанр: Психологічний трилер
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУЕмбер Паттерсон, невидима «нікчема» на власну думку, вирішує здобути життя блакитноокої, білявої Дафни Перріш — світської левиці й філантропки з елітного містечка Бішопс-Гарбор у Коннектикуті, дружини нерухомістного магната Джексона Перріша. Вона вигадує неіснуючу сестру, що нібито померла від муковісцидозу, аби викликати співчуття Дафни, влаштовується волонтеркою в її благодійному фонді і крок за кроком стає найближчою повіреною родини — супроводжує Перрішів у поїздках до Європи, зближується зі старшою серйозною донькою Таллулою й прямолінійною молодшою Беллою, а водночас методично зближується з Джексоном. Коли план дає перший тріщину — Ембер інсценує сексуальні домагання з боку начальника, щоб отримати посаду в компанії Джексона, — стає зрозуміло, що це лише одна з багатьох маніпуляцій у її арсеналі.
Українською роман вийшов у видавництві Vivat, 400 сторінок, тверда обкладинка. В оригіналі книжку опублікували 2017 року в HarperCollins, і вже наступного року вона стала вибором книжкового клубу Різ Візерспун Hello Sunshine — відзнака, що для дебютного роману двох авторок без попереднього видавничого досвіду під власними іменами була рідкісним успіхом. Kirkus Reviews у зірковій рецензії назвав книжку «змішенням у стилі Gone Girl, повним лиходійства та мелодрами», а Library Journal порівняв її закрученість із «Дівчиною в потягу» Пóли Гокінс — обидва порівняння стали стандартними орієнтирами, якими надалі вимірюють кожен наступний роман сестер.
Наступна місис Перріш
Назва: Наступна місис Перріш
Автор: Константін Лів
Видавництво: Vivat
Рік виходу оригіналу: 2024
Жанр: Психологічний трилер
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУСюжет продовжується через роки після подій першої книги: Джексон відбуває тюремний термін за ухилення від сплати податків (і досі не поніс покарання за темніші злочини — зокрема за те, що обманом запроторив Дафну до психіатричної лікарні), поки Ембер, тепер уже під іменем місис Перріш, панує в Бішопс-Гарборі, розташованому цього разу на Лонг-Айленді. Коли одна з доньок наполягає на зустрічі з батьком, Дафна змушена повернутися до містечка, яке заприсяглася більше не бачити, а Ембер тим часом стикається з Дейзі Енн Бріско — донькою однієї з колишніх жертв її маніпуляцій, яка випадково впізнає Ембер на модному показі в Нью-Йорку і розпочинає кампанію помсти. Утворюється несподіваний, крихкий союз трьох жінок, кожна з яких водночас і спільниця, і суперниця іншої; лише під кінець читач дізнається, що справжнє ім'я Ембер — Лана Крамп.
Українською роман вийшов у видавництві Vivat, 352 сторінки, тверда обкладинка. В оригіналі «The Next Mrs. Parrish» опублікувало видавництво Bantam у червні 2024 року — сім років після першої книги; роман миттєво очолив список бестселерів The New York Times, отримав срібну нагороду Silver Falchion Award і став книжковим вибором CBS New York Book Club. На відміну від дебюту, де вся оповідь тримається на одному маніпулятивному погляді Ембер, тут авторки будують структуру на трьох рівноправних, однаково ненадійних точках зору — прийом, що ускладнює моральну географію роману: до фіналу читачеві доводиться вирішувати, кому з трьох жінок, що жодна з яких не є невинною, варто симпатизувати найбільше.
Коли я бачила тебе востаннє
Назва: Коли я бачила тебе востаннє
Автор: Константін Лів
Видавництво: Vivat
Рік виходу оригіналу: 2019
Жанр: Психологічний трилер
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУНа відміну від дилогії про Перрішів, це самостійний роман без спільних персонажів: докторка Кейт Інгліш, кардіохірургиня зі спадковим статком, гарним чоловіком-архітектором і донькою, у ніч похорону матері Лілі — забитої на смерть у власному будинку в заможному передмісті Балтимора — отримує анонімне повідомлення з погрозою «ти наступна». На похорон приїздить Блер Баррінгтон, колишня найкраща подруга Кейт, з якою та не спілкувалася з дня власного весілля майже п'ятнадцять років тому; тепер уже авторка бестселерних детективів, Блер бере розслідування у власні руки, і що глибше копає, то очевидніше стає, що у балтиморському вищому світі майже кожен — чоловік Кейт, її родичі, сусіди — має мотив і що приховувана правда небезпечніша за саму смерть Лілі.
Українською роман вийшов у видавництві Vivat, 320 сторінок, тверда обкладинка. В оригіналі «The Last Time I Saw You» опублікувало видавництво Harper 7 травня 2019 року; Publishers Weekly у рецензії відзначив роман як «нерівний, але захопливий» другий трилер сестер, а Library Journal у зірковому огляді порівняв щільність поворотів сюжету з класичним нуаром Патриції Гайсміт і серією про Тома Ріплі. Порівняно з дилогією про Перрішів, де рушієм є холодний розрахунок однієї героїні-хижачки, тут напруга народжується з протилежного джерела — нездатності Блер зупинитися, її параноїдальної, майже саморуйнівної одержимості пошуком істини, яка зрештою загрожує зруйнувати саме те коло людей, яке вона намагається захистити.
Три романи, зібрані під одним псевдонімом, документують не так еволюцію стилю сестер Константін, як їхню послідовну відданість одній темі — крихкості фасаду заможного, зовні бездоганного життя і тій ціні, яку платять люди, коли намагаються або захопити чужий статус, або приховати власне минуле. «Остання» і «Наступна» місис Перріш становлять замкнене коло помсти й перерозподілу влади між трьома жінками, тоді як «Коли я бачила тебе востаннє» показує ту саму механіку зради під іншим кутом — без лиходійки з холодним планом, лише з родиною, чиї таємниці виявляються небезпечнішими за вбивцю ззовні. Читати їх варто саме в такому порядку виходу, оскільки авторський почерк сестер Константін помітно зростає в композиційній складності від першого роману до другого: там, де дебют довіряє одному ненадійному голосу, «Наступна місис Перріш» уже впевнено тримає рівновагу між трьома.
Твори Константіна Ліва можна знайти в каталозі книгарні На Переломі.
