Джонатан Шей сам описував момент свого професійного перелому без жодного пафосу: «Ветерани мене просто викрали», — сказав він про пацієнтів амбулаторної клініки Управління у справах ветеранів у Бостоні, куди прийшов працювати 1987 року вже маючи за плечима PhD з невропатології. За його ж словами, ця робота «цілковито змінила напрям мого життя»: замість лабораторних досліджень нервової тканини Шей провів наступні двадцять один рік — до 2008 року — клінічним психіатром, який щотижня слухав розповіді про В'єтнам від приблизно двохсот пацієнтів із хронічним посттравматичним стресовим розладом. Саме з цієї практики народився термін, який сьогодні використовують військові психологи, капелани та дослідники по всьому світу, — «моральна травма» (moral injury), введена Шеєм у науковий обіг саме в контексті роботи з ветеранами В'єтнамської війни.
Це не метафора для маркетингу книжки, а точна клінічна категорія: за визначенням самого Шея, моральна травма — це наслідок зради «того, що правильно» (thémis) з боку авторитетної особи у ситуації високих ставок, і саме вона, а не жах чи страх самі по собі, є, за його спостереженнями, вирішальним чинником довічної психологічної травми в бойовому досвіді. Свою тезу Шей побудував на несподіваному літературному фундаменті — «Іліаді» та «Одіссеї» Гомера, — прочитавши класику з точністю клініциста й довівши, що структура психологічного руйнування воїна не змінилася за три тисячоліття. Ідею побачити в терапевтичних сесіях епічну паралель Шею підказав не літературознавець-теоретик, а конкретний фахівець-класицист, професор Ґреґорі Наджі, який запропонував розгорнути коротку статтю Шея про зв'язок бойового досвіду пацієнтів із «Іліадою» в повноцінну книгу.
Кар'єра до «Ахіллеса у В'єтнамі»
Джонатан Шей народився 1941 року й здобув ступінь бакалавра в Гарвардському університеті 1963-го, а тоді вступив до Пенсильванського університету, де 1971 року отримав ступінь доктора медицини (M.D.), а 1972-го — ступінь доктора філософії (Ph.D.). Початок його наукової кар'єри був далекий від психіатрії воєнної травми: Шей спеціалізувався на невропатології — дослідженні органічних уражень нервової системи, — і саме як невролог-дослідник, а не як психотерапевт, прийшов у державну систему допомоги ветеранам.
Перелом стався 1987 року, коли Шей почав працювати штатним психіатром в амбулаторній клініці Департаменту у справах ветеранів (VA) у Бостоні, штат Массачусетс, — посаду, яку обіймав аж до 2008 року. Строгі клінічні дослідження кінця 1980-х років, на які він спирався у своїй практиці, показували, що близько 36 відсотків чоловіків — бойових ветеранів В'єтнамської війни — усе ще страждали на посттравматичний стресовий розлад; у перерахунку на населення це означало приблизно 250 тисяч чоловіків із важкими психологічними травмами, які станом на 1990 рік усе ще потребували допомоги. Працюючи з такими пацієнтами рік у рік, Шей звернув увагу на структурну повторюваність їхніх розповідей — зраду з боку командування, розпад бойового підрозділу через політику індивідуальної (а не групової) ротації особового складу, що на відміну від давніх армій позбавляла солдатів часу й безпеки для проживання горя, — і побачив у цих історіях прямі паралелі з поведінкою Ахіллеса в «Іліаді».
Ця клінічна спостережливість, підкріплена порадою класициста Ґреґорі Наджі, вилилася 1994 року в книгу «Achilles in Vietnam: Combat Trauma and the Undoing of Character», що вийшла у видавництві Atheneum (підрозділ Simon & Schuster). Книга принесла Шею репутацію не просто клінічного психіатра, а й авторитетного голосу у військових колах: 2001 року він обіймав посаду запрошеного вченого (Visiting Scholar-at-Large) у Військово-морському коледжі США, а 2007-го отримав стипендію Фонду Макартура (так звану «премію для геніїв») — одну з найпрестижніших індивідуальних грантових відзнак у США, — а 2010 року був удостоєний премії Salem Award за правозахисну діяльність. Паралельно з клінічною практикою Шей був афілійований клінічним психіатром при кафедрі психіатрії Медичної школи Університету Тафтса й послідовно виступав за перегляд самого статусу ПТСР — наполягаючи, що це травма (injury), а не хвороба особистості (illness), і що профілактика лежить не в індивідуальній «стійкості» солдата, а в структурі військового керівництва, згуртованості підрозділу й реалістичності бойової підготовки.
Книги українською
Ахіллес у В'єтнамі
Назва: Ахіллес у В'єтнамі. Бойова травма і руйнування особистості
Автор: Джонатан Шей
Видавництво: Смакі
Рік виходу оригіналу: 1994
Жанр: Психіатрія, нон-фікшн
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУПерша частина книги методично розбирає психологічний злам Ахіллеса на окремі, клінічно виокремлені стадії: зраду «того, що правильно» — Шей використовує грецьке поняття thémis, — коли Агамемнон відбирає в Ахіллеса законно здобуту здобич, полонянку Брісеїду, зневажаючи саму основу військової честі; звуження соціального й морального обрію после цієї зради; невтішне горе через загибель побратима Патрокла; провину «неправильної заміни» (той, хто мав загинути, лишився живим, а загинув інший); і нарешті — «берсерк», який Шей наполегливо описує не як побутовий вислів, а як окремий клінічний стан люті, що межує з розчиненням особистості. Автор навмисно перекладає гомерівське слово mênis (гнів Ахіллеса) як «обурена лють», а не просто «гнів» — щоб читач почув у самому слові «гідність», ображену зрадою командира, а не абстрактну емоцію.
У другому розділі книги Шей послідовно демонструє, що ті самі реакції — обурена лють, берсеркерська агресія, осквернення тіл ворогів (сцена наруги Ахіллеса над тілом Гектора знаходить пряме дзеркало в задокументованих випадках воєнних злочинів серед ветеранів у стані берсерка) — фіксувалися психіатрами у ветеранів В'єтнаму так само чітко, як в епосі, написаному двадцять сім століть тому. Саме в цій книзі Шей уперше формулює тезу, яка згодом стане його головним внеском у психіатрію: моральна травма — не побічний ефект бойового досвіду, а його стрижневий компонент, і ветерани здатні впоратися з жахом, страхом і горем самі по собі, якщо тільки уявлення про «те, що правильно» лишилося непорушним; коли ж воно порушене — травма стає довічною. Українською книга вийшла у видавництві «Смакі».
Одіссей в Америці
Назва: Одіссей в Америці. Бойова травма та традиції повернення до цивільного життя
Автор: Джонатан Шей
Видавництво: Смакі
Рік виходу оригіналу: 2002
Жанр: Психіатрія, нон-фікшн
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУЯкщо «Ахіллес у В'єтнамі» досліджував психологічний злам на самому полі бою, то продовження зосереджується на етапі, який Шей вважає не менш небезпечним, — на десятирічній одіссеї повернення додому. Він розглядає блукання Одіссея не як пригодницьку метафору, а як клінічно точну модель того, що відбувається з ветераном, коли базова довіра до суспільства, здатного забезпечити безпеку й справедливість, виявляється підірваною: цикломи, сирени й інші перепони «Одіссеї» стають дзеркалом бюрократичних, сімейних і соціальних пасток, у які потрапляє ветеран, намагаючись відновити цивільне життя після досвіду, незрозумілого оточенню. Передмову до американського видання написали двоє сенаторів США, самі ветерани В'єтнамської війни, — Макс Кліланд і Джон Маккейн, — обставина, що сама собою підкреслює, наскільки книга вийшла за межі суто клінічної психіатрії й потрапила в поле публічної політики.
Центральна теза книги — зцілення після морального ушкодження неможливе наодинці: воно вимагає «комуналізації» травми, тобто здатності розповісти пережите довіреній спільноті, яка готова вислухати без засудження, а також системної, а не індивідуальної відповіді військових інститутів — коректно організованого навчання, стабільної структури підрозділів, етичного командування, що не допускає повторення зради «того, що правильно» ще на етапі підготовки солдата. Шей прямо звертається до військового керівництва, наполягаючи на конкретних реформах у підготовці й супроводі особового складу, а не лише на психотерапії постфактум, — тому книжку читають не тільки психіатри та ветерани, а й офіцери й розробники військової доктрини. Українською роман вийшов у видавництві «Смакі».
Разом ці дві книги становлять не просто застосування літературної метафори до клінічної практики, а послідовний науковий проєкт: довести, що структура морального ушкодження воїна — зрада авторитету, розпад згуртованості, невтішене горе, розчинення особистості в люті й довга, часто нездоланна дорога додому — залишається незмінною від бронзової доби до джунглів В'єтнаму. Введений Шеєм термін «моральна травма» відтоді вийшов далеко за межі його власних книг і став самостійною категорією в дослідженнях бойового стресу, капеланській практиці й підготовці військових психологів, а сам він до кінця кар'єри лишався не кабінетним теоретиком, а практиком, чиї сто відсотків клінічних спостережень спершу перевірялися в терапевтичному кабінеті — і лише потім знаходили дзеркало в рядках, написаних Гомером двадцять сім століть тому.
Книги Джонатана Шея можна знайти в каталозі книгарні На Переломі.
