9 березня 2026 року, у 212-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка, дев'яносто один рік Юрію Щербаку — лікарю-епідеміологу, колишньому послу України в Ізраїлі, США й Канаді, — присудили Національну премію імені Тараса Шевченка, найвищу державну відзнаку країни в галузі культури. Нагороду він отримав не за мемуари й не за публіцистику, а за художній текст — політичний трилер-антиутопію «Мертва пам'ять. Голоси і крики. Книга підсумків і пророцтв», написану 2021 року й перевидану напередодні церемонії. Символічно, що з 2016 до 2019 року саме Щербак очолював комітет, який присуджує цю премію, — тобто людина, яка роками визначала, хто гідний найвищої культурної нагороди країни, зрештою отримала її сама, за роман про народ, якому окупант стер історичну пам'ять, перетворивши на «елементарну біомасу».
Це нагородження — не випадковість і не почесна відзнака за вислугу років, а визнання письменницького методу, який Щербак вибудовував понад півстоліття: поєднання суворої документальної точності людини, що працювала в найвищих кабінетах світової дипломатії та в лабораторіях боротьби з епідеміями, з жанром антиутопії, здатної промовляти те, чого не можна сказати прямим текстом. Сам письменник формулює це без пафосу: «Мої фантазії та передбачення — це плід глибокого осмислення дійсності, історії, різної інформації. […] Й коли мої пророцтва збуваються — я зовсім не радію». За його плечима документальний роман «Чорнобиль» (1987), що першим у світовій літературі художньо осмислив ядерну катастрофу, трилогія «Час» про генерала розвідки, який поступово перетворюється на військового диктатора України, і роман про таємне відновлення ядерної зброї як останній засіб стримування агресора, — тексти, написані за роки до того, як частина описаного в них стала українською реальністю.
Кар'єра до трилогії «Час»
Юрій Миколайович Щербак народився 12 жовтня 1934 року в Києві. Дитинство обірвала війна: під час німецько-радянського протистояння родину евакуювали, а до рідного міста Юрій повернувся лише на початку березня 1944 року, коли Київ ще залишався зруйнованим прифронтовим містом. 1958 року він закінчив Київський медичний інститут і того ж року почав працювати в Київському науково-дослідному інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Лева Громашевського — спершу молодшим, згодом старшим науковим співробітником, і пропрацював там майже тридцять років, до 1987-го. Його вузькою спеціалізацією була не терапія чи хірургія, а епідеміологія особливо небезпечних хвороб: він займався профілактикою сказу та брав безпосередню участь у боротьбі з епідеміями холери на території України й Узбекистану, за що був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. 1965 року Щербак захистив кандидатську дисертацію, а 1983-го — докторську, здобувши науковий ступінь доктора медичних наук.
Літературну кар'єру Щербак розпочав ще працюючи лікарем, і, за іронією радянської мовної політики, спершу — російською мовою: його перші тексти друкувала московська «Юность», аж поки на молодого автора не звернув увагу класик української прози Павло Загребельний і не запросив на розмову, що стало поштовхом до переходу в україномовну літературу. 1966 року вийшла його перша книжка — збірка оповідань і повістей «Як на війні», 1968-го — «Хроніка міста Ярополя». Проте справжній перелом настав 1987 року з виходом документального роману «Чорнобиль» — першого масштабного художньо-документального осмислення ядерної катастрофи, що сталася лише за рік до публікації; книжку згодом переклали англійською, німецькою, польською, японською та іншими мовами, а сам Щербак, будучи на той момент секретарем Спілки письменників України, отримав пропозицію очолити щойно створену екологічну комісію — і саме так лікар-епідеміолог і письменник перетворився на публічного діяча екологічного руху, ставши 1987 року засновником і першим головою Українського руху зелених «Зелений світ», а невдовзі — першим головою Партії зелених України.
Політична кар'єра розгорталася стрімко: 1989–1991 років Щербак — народний депутат СРСР, член опозиційної Міжрегіональної депутатської групи на чолі з академіком Андрієм Сахаровим, голова підкомітету з питань ядерної енергетики й екології; 1991–1992 — перший міністр охорони навколишнього середовища вже незалежної України та член Ради національної безпеки. Дипломатична служба забрала наступне десятиліття: 1992–1994 років Щербак — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ізраїлі, 1994–1998 — посол у США (з 1997-го за сумісництвом і в Мексиці), 1998–2000 — радник Президента України, 2000–2003 — посол у Канаді. Саме цей унікальний досвід людини, що бачила зсередини і радянську ядерну бюрократію, і кабінети Вашингтона та Тель-Авіва, ліг в основу трилогії «Час», написаної вже по завершенні активної дипломатичної служби, — а коло історії замкнулося 2016–2019 років, коли Щербак очолював комітет Шевченківської премії, перш ніж 2026-го отримати цю нагороду особисто.
Книги українською
Час Смертохристів
Назва: Час Смертохристів. Міражі 2077 року
Автор: Юрій Щербак
Видавництво: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Рік виходу оригіналу: 2011
Жанр: Політична антиутопія
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУДія роману розгортається напередодні того, що в тексті названо Четвертою глобальною війною, — світ, доведений до межі геополітичним цинізмом і подвійними стандартами, змальований через щедре цитування вигаданих таємних документів, які оголюють закулісну логіку прийняття рішень великими державами. Це перша книга того, що згодом стане трилогією «Час», і саме тут вперше з'являється центральний наскрізний персонаж усього цикл — генерал української розвідки Ігор Гайдук, чия особиста доля стане компасом для двох наступних романів.
Вихід «Часу смертохристів» 2011 року став, за оцінкою критиків, значною літературною подією — книжка одразу здобула дві престижні літературні премії, що для жанрового політичного трилера на пострадянському книжковому ринку було рідкістю. Щербак свідомо обирає гротескну, майже сюрреалістичну форму на позначення геополітичних процесів, які самі по собі цілком реалістичні за масштабом, — прийом, що дозволяє авторові говорити про потенційні катастрофи майбутнього, лишаючись формально в межах художньої фантастики, а не прямої публіцистики.
Час Великої Гри
Назва: Час Великої Гри. Фантоми 2079 року
Автор: Юрій Щербак
Видавництво: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Рік виходу оригіналу: 2012
Жанр: Політична антиутопія
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУДруга книга трилогії продовжує сюжетну лінію генерала Ігоря Гайдука в період, який автор називає Великою Темрявою, і невдовзі після її завершення: діючи в жорсткій політичній боротьбі, наражаючись на смертельний ризик і балансуючи між ворожими фракціями, Гайдук приймає доленосне рішення, наслідки якого визначать увесь подальший розвиток його особистої історії — і, за задумом Щербака, історії країни. Назва «Фантоми 2079 року» продовжує авторську хронологічну гру: кожна книга циклу датована десятиліттями вперед від часу написання, немов Щербак веде послідовний літопис можливого українського майбутнього.
Показово, що дипломатичний досвід автора — колишнього посла в Ізраїлі, США, Мексиці й Канаді — тут не декоративна деталь біографії, а структурний ресурс: масштаб і достовірність зображених геополітичних маневрів походять не з абстрактної начитаності в міжнародних відносинах, а з реального кута зору людини, що роками бачила ухвалення таких рішень зсередини дипломатичного корпусу. Саме ця обізнаність відрізняє «Час Великої Гри» від типової жанрової фантастики про змови — тут вигадана геополітика тримається на впізнаваній логіці реальної.
Час тирана
Назва: Час тирана. Прозріння 2084 року
Автор: Юрій Щербак
Видавництво: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Рік виходу оригіналу: 2014
Жанр: Політична антиутопія
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУУ фінальній книзі трилогії генерал Ігор Гайдук, якого читач знав як розвідника, що балансує між боргом і виживанням, постає вже військовим диктатором України — і переживає найдраматичніший період свого життя, коли влада, здобута ціною компромісів, обертається проти нього самого. На відміну від перших двох романів, «Час тирана» побудований як майже детективна історія, до якої повертається чимало персонажів попередніх частин, — прийом, що перетворює трилогію на цілісний, а не епізодичний наратив.
Роман вийшов 2014 року, напередодні вісімдесятиліття автора, і критики небезпідставно називають його філософським підсумком: тут Щербак відверто звертається до пошуку християнських істин, поєднуючи гротеск та іронію з вірою в долю України, і ставить запитання не лише про природу диктатури як політичного явища, а й про моральну ціну, яку платить людина, що дозволила собі повірити у власне право одноосібно вирішувати долю мільйонів. Саме в цій книзі авторська форма антиутопії найтісніше стикається з відверто публіцистичним попередженням.
Зброя судного дня
Назва: Зброя судного дня
Автор: Юрій Щербак
Видавництво: Ярославів Вал
Рік виходу оригіналу: 2016
Жанр: Документально-фантастичний роман
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУДія розгортається в 2014–2015 роках, у розпал реальної, а не вигаданої російської агресії проти України: група українських розвідників, науковців і військових вирішує піти на крайній захід — таємно відновити ядерну зброю, орієнтуючись на приклад Ізраїлю, що, за неофіційними оцінками, має до двохсот ядерних боєзарядів. У центрі подій — «бомба для Путіна», навколо створення якої точиться безжальна боротьба спецслужб України, Росії та США, діє п'ята колона зрадників на ключових посадах, а перемоги, які вдається здобути, коштують великої крові.
Підзаголовок «документально-фантастичний роман» тут не рекламний хід: фантастична лінія про відновлення ядерного арсеналу переплетена з підкреслено точним відтворенням реальних подій 2014–2015 років і фактажем про функціонування ядерної зброї в Україні та світі загалом, тож читачі порівнюють книгу з політичними техно-трилерами Тома Кленсі. Роман вийшов 2016 року у видавництві «Ярославів Вал» і був перевиданий 2024-го — саме тоді, коли тема ядерних гарантій безпеки України знову опинилася в центрі міжнародного порядку денного.
Мертва пам'ять
Назва: Мертва пам'ять. Голоси і крики. Книга підсумків і пророцтв
Автор: Юрій Щербак
Видавництво: Ярославів Вал
Рік виходу оригіналу: 2021
Жанр: Політичний трилер-антиутопія
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУУкраїна — в окупації. Ворог не просто узурпував владу, а домігся, здавалося б, неможливого: цілковито стер народові історичну пам'ять, перетворивши людей на елементарну біомасу без минулого й ідентичності. Опір цій системі очолює академік Андрій Олександрович Закревський, чий син Святослав воював на руїнах Києво-Печерської лаври проти наступу псковської десантної дивізії в лавах добровольчої бригади «Героїв Майдану» і був поранений; поруч із ним діють генерал Балюк, провідник таємної організації українських патріотів, тихий власник бару Міля та емігрант Григорій Матвійович Дрофа, відомий у Нью-Йорку як Рудий Грицько — усі четверо стають рушіями боротьби за визволення в світі, де саму здатність пам'ятати перетворено на зброю опору.
Саме за цю книгу — вперше опубліковану 2021 року у видавництві «Ярославів Вал» (292 сторінки) і перевидану напередодні церемонії — Щербак 9 березня 2026 року отримав Національну премію імені Тараса Шевченка в номінації «Проза», того самого комітету, який сам очолював у 2016–2019 роках. Обговорення перевидання відбулося 14 січня 2026 року в київському Будинку кіно попри повітряну тривогу й проблеми з опаленням — деталь, що сама собою ілюструє, наскільки зображена в романі реальність стирання пам'яті резонує з живим досвідом країни, яка й далі веде війну за право цю пам'ять зберегти.
П'ять текстів, написаних у проміжку між 2011 і 2021 роками, складають не просто добірку жанрової фантастики, а послідовний літопис тривог однієї людини, яка бачила механізми влади зсередини — то з кабінету посла, то з лабораторії епідеміолога, — і використала художню прозу як інструмент, здатний промовляти те, чого не витримує пряма публіцистика. Від генерала Гайдука, що перетворюється на тирана, до академіка Закревського, який бореться за право пам'ятати, Щербак послідовно досліджує одне й те саме питання: що лишається від нації, коли з неї намагаються витравити волю, пам'ять або обидві одразу, — і саме за відповідь на це питання, дану за кілька років до того, як частина написаного стала реальністю, 91-річний письменник зрештою отримав найвищу культурну нагороду своєї країни.
Книги Юрія Щербака можна знайти в каталозі книгарні На Переломі.
