Поширена помилка, яку повторюють навіть книжкові огляди, — що Національну премію імені Тараса Шевченка Галині Пагутяк присудили за «Урізьку готику», найвідоміший і найтиражованіший її роман. Насправді ця книга 2009 року лише номінувалася на премію «Книга року BBC», а Шевченківську премію 2010 року журі присудило за зовсім інший текст — роман «Слуга з Добромиля» (2006), історію дхампіра, приреченого сімсот років бути охоронцем галицького містечка. Ця плутанина — не дрібниця для вікіпедійної примітки, а симптом того, наскільки цілісним є світ, який Пагутяк вибудовує книга за книгою: усі її головні тексти — і нагороджені, і ні — виростають з одного географічного й міфологічного кореня, села Уріж на Дрогобиччині, тож немудро переплутати, яка саме з кількох спільних для цього всесвіту книг здобула яку відзнаку.
Пагутяк критики послідовно називають найзагадковішою й наймістичнішою сучасною українською письменницею, і це не рекламне перебільшення: вона на повному серйозі досліджувала родовід власної матері й дійшла висновку, що походить від Влада Цепеша (Дракули) через рід Басарабів, а самих упирів у своїх романах зображує не як демонічну нечисть, а як живих людей із власною замкненою громадою — прийом, що системно стирає межу між фольклорним жахом і соціальною драмою галицького села. За понад чотири десятиліття роботи вона встигла попрацювати шкільною вчителькою, науковицею Дрогобицького краєзнавчого музею, співробітницею Львівської картинної галереї та юридичною консультанткою в центрі допомоги біженцям — і кожна з цих професій залишила по собі впізнавані сліди в її прозі: музейну увагу до речового світу, шкільне знання дитячої психології, юридичну обізнаність із документами й протоколами, якими рясніють її історичні романи.
Кар'єра до Урожа
Галину Василівну Пагутяк (за чоловіком — Москалець) народжено 26 липня 1958 року в селі Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, наймолодшою з трьох доньок у родині Василя Пагутяка та Іванни Басараб. Невдовзі родина переїхала до сусіднього села Уріж — того самого, яке письменниця пізніше назве своєю духовною батьківщиною і яке стане географічним центром цілого циклу її прози, від «Урізької готики» до «Тісних люде». Дитинство минуло серед розповідей про потойбічне, які родина сприймала цілком серйозно: за сімейною легендою, дідусеві письменниці перед Другою світовою війною було видіння вогняної колони — «дикого весілля», що вилетіло з багаття й за кілька секунд зникло, — і саме ці усні перекази, а не книжкова начитаність у містиці, сформували її ранній інтерес до межі між реальним і надприродним.
Пагутяк увійшла в літературу стрімко й дуже рано: дебютну повість «Діти» опублікував журнал «Дніпро» 1981 року, коли авторці було лише двадцять три. На той момент вона ще навчалася: спершу студіювала українську філологію у Львівському університеті (1978–1980), а завершила освіту в Київському державному університеті імені Т. Шевченка (1983 рік). Того ж 1983-го Пагутяк стала членом Спілки письменників України — членство, яке в радянській літературній ієрархії означало офіційне визнання, хоча її містично-фантастична проза мало пасувала до соцреалістичного канону. Наступні роки вона поєднувала письменництво з роботою шкільною вчителькою, науковою співробітницею Дрогобицького краєзнавчого музею, працівницею Львівської картинної галереї, а в буремні дев'яності — юридичною консультанткою центру допомоги біженцям «Права людини не мають кордонів»; сьогодні мешкає у Львові, продовжуючи щороку видавати нові тексти.
Визнання прийшло поступово й нерівномірно: 2008 року роман «Книгоноші з Королівства» переміг у номінації «Книга українською мовою» на міжнародній асамблеї фантастики «Портал», того ж року роман «Захід сонця в Урожі» здобув українсько-австралійську літературну премію «Айстра». Кульмінацією стала 2010 року Національна премія імені Тараса Шевченка за роман «Слуга з Добромиля» — найвища державна відзнака в галузі культури, — а 2011-го «Портал» вдруге відзначив Пагутяк за «Зачарованих музикантів». 2015 року роман «Магнат» приніс їй літературну премію імені Валерія Шевчука. Більшість творів останніх п'ятнадцяти років виходить у львівському видавництві «Піраміда» в серії «Приватна колекція» та у видавництвах «Ярославів Вал», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» і, з 2025 року, у щойно заснованій художній серії видавництва «Локальна історія».
Ключові книги українською
Зачаровані музиканти
Назва: Зачаровані музиканти
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2008
Жанр: Містична проза
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУЮний шляхтич Матвій Домницький із містечка Журавно на задвірках Речі Посполитої заручений з панною Ліською цілком проти власної волі — два шляхетські доми домовилися про шлюб заради миру, якого так бракує довкола. Однієї повновидної ночі серед пастухів Матвій чує музику, якій немає джерела, і бачить примарну кавалькаду «Зачарованих музикантів» на чолі з вогнянокудрою панною, чий один погляд назавжди змінює його долю: за одну ніч спадкоємець шляхетського роду перетворюється на блукаючого духа, одержимого своєю Прекрасною Пані, а доля роду Домницьких і всіх дотичних до нього людей стає невблаганно іншою.
Пагутяк свідомо переплітає мандрівні мотиви давніх легенд і міфів із духом українського середньовіччя, а сама структура роману — Матвіїне зникнення з людського світу після зустрічі з потойбічною музикою — прямо перегукується з фольклорними уявленнями про «взятих» нечистою силою, коли зникнення людини пояснювали не смертю, а входженням у паралельний, недоступний живим вимір. Роман здобув перемогу на міжнародній асамблеї фантастики «Портал» 2011 року в номінації «Книга українською мовою», а критик Михайло Слабошпицький називав його одним із вершинних творів авторки.
Слуга з Добромиля
Назва: Слуга з Добромиля
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2006
Жанр: Альтернативно-історичне фентезі
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУВ околицях старовинного галицького містечка Добромиль удова, яку сусіди вважають відьмою, народжує сина від мертвого опира — байстрюка, дхампіра, істоту іншої природи, приречену наступні вісімсот років у різні історичні епохи (1287, 1302, 1581, 1604, 1649 та інші) бути охоронцем і опікуном добромильської землі під наглядом свого пана й наставника, опира-Купця з Добромиля. У сучасному романові плані дії — 1949 рік: у колишньому монастирі, перетвореному на психіатричну лікарню, Слуга з Добромиля впродовж однієї грозової ночі, коли всі навколо заснули, розповідає свою семисотлітню історію загадковому лікареві, що має власний, ще не розкритий стосунок до подій минулого.
Ідею написати про Добромиль Пагутяк отримала від редактора видавництва «Знання» Мирона Іваника, який прагнув привернути увагу до призабутого старосамбірського містечка, — і саме робота над цим романом підштовхнула авторку дослідити родовід власної матері, після чого вона стала публічно стверджувати своє походження від Влада Цепеша (Дракули) з роду Басарабів. Саме за цю книгу, а не за пізнішу й тиражнішу «Урізьку готику», Галина Пагутяк 2010 року здобула Національну премію імені Тараса Шевченка в галузі літератури — факт, який досі плутають навіть у книжкових оглядах.
Урізька готика
Назва: Урізька готика
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2009
Жанр: Готичний роман
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУНаприкінці ХІХ століття в реальному прикарпатському селі Уріж (за 93 км від Львова, поруч із Нагуєвичами) один за одним гинуть без жодних слідів насильства місцевий учитель, а тоді слуги новоприбулого дідича пана Болеслава Комарницького — контуженого на війні поміщика, що спить удень, ночами читає Лукреція й не витримує сонячного світла. Селяни звинувачують у смертях опирів — не мерців, а живих людей, які мешкають окремою замкненою громадою в сусідньому селі Винники, розділеному з Урожем «Границею», старим цвинтарем; місцевий парох отець Антоній записує всі перекази у велику книгу, намагаючись зафіксувати правду між пліткою та сповіддю й відвернути готовий вибухнути самосуд. Окрему лінію веде Петро — син спаленого свого часу опира, що носить у собі силу, якої не просив і не здатен позбутися, і назавжди лишається для громади чужинцем.
Сама Пагутяк називає цей роман найкращим власним твором, і критика здебільшого погоджується: тут прийом, що опирі — не потойбічна нечисть, а маргіналізована людська спільнота, працює як пряма метафора того, як страх і чутки в закритому суспільстві легко перетворюються на інструмент насильства проти будь-кого «не свого». 2009 року роман номінувався на премію «Книга року BBC» в дорослому списку — але, всупереч поширеній помилці, саме цю нагороду не здобув; Шевченківську премію того-таки періоду присудили за інший роман цього циклу, «Слугу з Добромиля».
Магнат
Назва: Магнат
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2014
Жанр: Історичний роман
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУУ центрі роману — реальна історична постать Яна Щасного Гербурта з Добромиля, гуманіста, письменника, публіциста, видавця, дипломата й воєначальника кінця XVI — початку XVII століття, чия земля холодної зими готується до похорону свого магната. Розповідь веде вже покійний наближений до Гербурта волинський шляхтич Северин, наділений дивним даром бачити майбутнє — але лише власне; його спогади про останні дні магната переплітаються з рефлексіями про те, чого варта була боротьба предків, коли навіть найосвіченіша й найщедріша людина свого часу зрештою стає лише тінню між Ренесансом і Бароко.
Це не біографія в класичному розумінні, а, за визначенням самої авторки, «відбиток тіні» історичної постаті: Пагутяк свідомо занурюється в межовий стан людської свідомості, досліджуючи кордони буття, часу й пам'яті радше через оптику загробного оповідача, ніж через хронологію реальних подій життя Гербурта. Роман логічно продовжує теми «урізького циклу» — зокрема ідею про службу землі як довічний обов'язок, уже знайому з «Слуги з Добромиля», — і 2015 року приніс авторці літературну премію імені Валерія Шевчука.
Око світу
Назва: Око світу
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2022
Жанр: Підлітковий роман
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУЧотирнадцятирічний Ілько Данилюк із села Залокоть — того самого, де народилася сама письменниця, — втратив матір і сестру й став зв'язковим УПА, а на стовпах Борислава розвішані оголошення про розшук «особо опасного бандіта», хоча йому насправді ще не виповнилося п'ятнадцяти. У нього дві мети: помститися енкаведисту-катові майору Жбанову і знайти легендарний діамант «око світу», захований у печерах гори Берда, про який писала стара книжка, — і кожен день перетворюється для хлопця на квест, де щоразу треба обирати між життям і смертю, свободою і неволею, людяністю й компромісом.
Це перший в українській літературі підлітковий роман про УПА, написаний на основі реальних подій, а прототипом Ілька слугує справжня людина — бориславець Василь Хомин, який був присутній на презентації книги у своєму рідному місті. Пагутяк принципово уникає як радянської демонізації повстанців, так і плакатної романтизації: Ілько в її трактуванні насамперед герой, а не жертва обставин, чия боротьба показана без фальшивого пафосу.
Нічний подорожній
Назва: Нічний подорожній
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2023
Жанр: Підлітковий роман
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУКінець 1946 року, зима, те саме село Залокоть у Карпатах: тепер, коли доводиться мандрувати самому, безпечніше робити це вночі, а від привидів і ворога-окупанта в Ілька лишилися діамант «Око світу», пістолет і граната — увесь арсенал підлітка, для якого дороги назад до звичайного дитинства вже немає. Друга книга розгортає ту саму особисту війну майже чотирнадцятирічного хлопця проти енкаведистів у повоєнній Галичині, але акцентує не на самих бойових епізодах, а на тому, як війна руйнує кожен окремий мікросвіт людини, — тему, яку Пагутяк послідовно розвиває й у власній публіцистиці про повномасштабне вторгнення 2022 року.
Роман продовжує головний етичний меседж дилогії: якщо боротися за Україну ніде дітися дорослим, боротьбу продовжать діти, — теза, яку авторка вкладає в уста побратима Ілька, що прямо пов'язує збереження української мови в селі з правом громадян на збройний самозахист. Прототипом центрального персонажа лишається той самий Василь Хомин із Борислава, а критика відзначає, що книжка написана без жодних табу і без фальшивого героїчного пафосу.
Путівник розгублених
Назва: Путівник розгублених
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2020
Жанр: Роман-містерія
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУУкраїнка Марія та Йона — син Іцка і Ривки з подільського містечка Острополя, солдат російської армії часів Першої світової війни, якого доля закинула в Карпатські гори на погибель, — обидва одержимі золотим містом Єрусалимом, небесним і земним воднораз, і зрештою потрапляють туди не паломницьким шляхом, а через підземний прохід і підземне озеро з печери карпатської гори. У центрі роману-містерії — не пригода, а митарства людської душі, що шукає спокою саме на Святій Землі й зустрічає там таких самих розгублених, як вона сама, мандрівних душ; сюжет організовує таємнича картка, яка змінює долі тринадцяти персонажів, а чотирнадцятим героєм, за задумом авторки, стає кожен, хто цю книжку прочитає.
Центральна філософська теза роману — віра Пагутяк у реінкарнацію: душі, на її переконання, вічні й здатні повертатися у світ знову, часом успадковуючи в новому втіленні навіть таланти попереднього життя. Поєднання єврейської й української доль в одній містичній подорожі — рідкісний для української прози сюжетний хід, що продовжує притаманну авторці увагу до співіснування різних культур і вір на теренах Галичини та Поділля до катастроф ХХ століття.
Тісні люде
Назва: Тісні люде
Автор: Галина Пагутяк
Видавництво: Локальна історія
Рік виходу оригіналу: 2025
Жанр: Роман-сповідь
ЗАБРАТИ ЦЮ ІСТОРІЮ ДОДОМУСтарий греко-католицький священник Петро Мудрак доживає останні дні на парафії того самого Урожа: у церкві його вже не чекають, у селі не чують, а попереду — вимушений переїзд до доньки в сусідні Голдовичі. Перш ніж покинути парафію, він вирішує сповідатися сам собі: згадати, як ховав небіжчиків, самогубців і власних дітей, як відмовлявся вірити в боротьбу з упирями, хоча водночас ворожив на Євангелії, як шукав наречену за спеціальною сватальною книжечкою, а одружився чи то з любові, чи то з жалю, — і як найдужче в житті йому боліла самотність, затиснута між церковними канонами й людськими забобонами.
Це перша художня книжка новоствореної серії видавництва «Локальна історія», і за жанром вона свідомо відходить від готичної містики «Урізької готики» на користь тихішої, майже документальної психологічної драми: книжка народилася з архівних пошуків і бажання авторки дати голос людям, чиї голоси історія вже давно заглушила. Через сповідь одного втомленого, а не святого чи мученика, священника перед читачем постає ціла галицька громада ХІХ століття — притча про світ, у якому навіть глибока віра не рятує людину від екзистенційної самотності.
Вісім цих книг, написаних упродовж майже двадцяти років, складають не розрізнену бібліографію, а один послідовно розбудований міфологічний континуум довкола реального села Уріж і сусідніх йому Добромиля, Журавна та Залокоті: Пагутяк раз у раз повертається до тих самих питань — служіння землі як довічний обов'язок, межа між живими й мертвими як соціальна, а не лише метафізична категорія, і право «іншого» — опира, дхампіра, підлітка-повстанця чи єврейського солдата — на власне місце в спільній історії краю. Саме ця вірність одному географічному й духовному осередку, а не гонитва за жанровою різноманітністю, і пояснює, чому кожна нова книга авторки — від фентезійного «Слуги з Добромиля» до цілком реалістичних «Тісних люде» — критика й читачі однаково впізнають як «пагутяківську» з перших сторінок.
Твори Галини Пагутяк можна знайти в каталозі книгарні На Переломі.
