Ім'я «Енн Фрейзер» на обкладинках українських видань BookChef належить письменниці, яка публікується під ним лише з 2002 року — а до того майже п'ятнадцять років виходила виключно як Тереза Вір, авторка любовних романів, чий дебютний текст «The Forever Man» (1988, видавництво Silhouette, підрозділ Simon & Schuster) сама письменниця сьогодні прибрала зі своєї офіційної бібліографії як застарілий. Перехід від романтики до психологічного трилера стався не з творчих амбіцій, а через пряму вимогу видавців: коли Вір продовжувала описувати травматичний досвід, розлади харчової поведінки й фобії з надто відвертою деталізацією для романного жанру, редактори зрештою попросили її «прибрати кров і тіла» з текстів. Вона вчинила протилежно очікуваному — замість пом'якшити насильство, вирізала з прози романтичну лінію повністю, і 1 січня 2005 року вийшов її перший психологічний трилер «Before I Wake», підписаний уже новим іменем. Саме під цим іменем — Енн Фрейзер — вийшли всі три романи, представлені нижче, і всі вони обертаються навколо теми, наскрізної для пізньої частини її кар'єри: провалів пам'яті, які захищають свідомість від нестерпного досвіду ціною втрати контролю над власною ідентичністю. «Знайди мене» і «Скажи мені» — перші дві книги дилогії Inland Empire (2020) про профайлерку Рені Фішер, дочку засудженого серійного вбивці; «Ніч, коли я померла» (2023) відкриває окрему серію про приватну детективку Олівію Веллес, яка не пам'ятає власного дитинства до автокатастрофи, що забрала життя її матері. За словами самої письменниці, у 2014 році вона визнавала, що за роки роботи в надто багатьох жанрах одразу її «бренд розмився» — тож розділення на Вір і Фрейзер було не маркетинговим трюком, а способом дати читачам чіткий сигнал, чого саме очікувати від конкретної книжки.